Я крізь білі сніги, крізь глибокі замети на лижах
Прокладаю свій шлях, щоб зустріти знов юність свою.
І злітає душа, і летить на розпростаних крилах,
Із небесних висот через пам'ять свій шлях впізнаю.
Ось він рівно лежить. І лижня тут безпечна й спокійна.
Мама й батько живі, безтурботне життя, навчання.
Дні веселі шкільні, а уроки, мов вічність – повільні,
І співають птахи, і співає душа до рання.
Шлях пішов на підйом і лижня, мов стріла вперлась в небо.
Час студентській почавсь, і цікавий, і часом важкий.
Професійне зростання і діток виховувать треба.
Все робота й турботи, і день став помітно малий.
До вершини дійшов, вниз лижня мене стрімко помчала.
День за днем пролітають і роки птахами летять.
Боже, дай мені сил, щоб життєва дорога тривала.
Без падінь, без проблем, без гріхів її дай подолать.
Я крізь білі сніги, крізь глибокі замети на лижах
Прокладаю свій шлях, щоб зустріти знов юність свою.
І злітає душа, і летить на розпростаних крилах,
Із небесних висот через пам'ять свій шлях впізнаю.
4.03.2016
