О мова моя рідна , мелодійна.
Твій голос- чарівний соловейка щебіт.
Твій голосок- то мого серця солоденький щем.
Твій голос - густі і соковиті трави ,
Сюрчання цвіркуна у житі ,
Духмяні пахощі отави.
Твій голос- шум густих Славутчини борів.
І шелест ніжної достиглої пшениці.
І не повторний запах
Спеченої маминими ніжними руками
Найсмачнішої у світі паляниці.
О мова моя рідна. чарівна,
Чистіша чистої джерельної водиці ,
Ти довгий час закутою була
І тільки що виходиш із в`язниці.
Ти вічно житимеш.
Ніхто тебе не зможе затоптати,
Дзвенітимеш заклично на весь світ.
Повік свій рідний край і люд свій будеш прославляти.