У діброві вітер віє,
Гуляє по полю.
Стійко льотчиця Надія
Бореться за волю.
Пощастило маргіналам:
Захопили бранку;
Білі руки заламали,
Одягли кайданки.
Полонили людолови
Воїна-дівицю
Й для «серйозної» розмови
Відвезли в столицю.
Там юристи-лиходії
« Склепали» огуду
І поїхала Надія
Аж на Дон до суду.
…………………….
Виміряє чітким кроком
Судову кімнату
Й на Надію косить оком
Фізія плеската.
……………………..
- Кого судите убогі-
Кіплінгові діти ;
Чи ж Надію бандерлоги
В змозі засудити.
Сидить Надя ,як цариця,
На підсудній лаві
І нітрохи не боїться
Недругів лукавих.
Погляд - блискавка яскрава,
Мова – гуркіт грому.
Ось вона,козацька слава,
Від Карпат до Дону !
Слово скаже ,як зав’яже,
А куди погляне,
Як трава на сонці враже
Люте плем’я в’яне.
Незборима,непорушна,
Ну ,чисто, Говерла.
Хто це бачить,дума слушно:
«Дійсно,ще не вмерла…».
Підніметься полонянка-
Стане наче скеля;
У калинах вишиванка,
Голова під стелю.
Вже не судді судять бранку,
А вона їх судить .
Судить Рашу вишиванка-
Калинові груди.
Судять судді,аж потіють,
І не знають того,
Що давно уже Надія
Понесла від Бога.
Зачала вона дитину,
На сонечко схожу,
З нею Надя неодмінно
Рашу переможе.
Переможе,засміється,
Розірве всі пута
І додому повернеться
Вільна та розкута.
-Повертайся,ми ще в змозі
Трохи почекати.
Стріне тебе на порозі
Україна – мати.
Стріне стара,прийме злоги
…Й почиє під тином…
…І підніметься на ноги
НОВА УКРАЇНА.
15.03.2016 року
Вал.Коваленко
В Україні теж сидять по тюрмам та КПЗ близько 60, таких же як вона її друзів з бандформування "Айдар". І робили теж саме, що Надія. Чому за них голос не підіймаєте, хоча б за таку ж дівчину Віту Завірюху?