Ви все шануєтеся в славі
Та крадете все, хай вам грець,
Та брешете, мовляв, державі
Іще далеко не кінець.
Дістало ! Скільки ж можна брати !
Та чи ж у цьому сенс життя ;
Та чи для цього в муках мати
Своє народжує дитя.
Чи ради цього Бог чудесну
Планету , іменем Земля,
Створив з нічого , й кожну весну
Рясніють сходами поля.
Та чи ж бузок для цього квітне ,
Шумить трава і льон цвіте ,
І вранці пташку перелітну
Стрічає сонце золоте.
Чи ж задля цього буйний вітер
Зриває яблуневий цвіт
І сипле у вікно відкрите
Мені з минулого привіт.
Та чи для цього медом соти
Бджола наповнює ущерть,
Й вночі лунає із-за плоту-
Цілуй її…, цілуй іще…
Чи ж задля цього в морі парус
Біліє наче те крило;
Чого шукає ? Може пару …
…А мо' її і не було …
Та чи ж для цього десь далеко
Шумить величний океан
Й спішать у небесах лелеки
Осінній обігнать туман.
Чи ж задля цього в час досвітній
Вмирають хлопці на війні,
У липні, жовтні, січні, квітні,
І так два роки. Ні ж бо ! Ні !!!
Та ви усе оце й без мене
Не гірше знаєте, проте,
Мені відомо достеменно,
І в цю хвилину берете .
Таємно берете й відкрито
На чашку , ложку і корито,
З яких п'єте ви і жрете…
І берете, і берете:
На банк у Відні, магазин
( Хоч він у вас і не один),
На яхту, на літак, на авто,
На завтра і на післязавтра,
Для сина, доньки, для онуків
Гребуть щосили «чесні руки»,
(А в декого нема й на хліб,
Бо той святенник все загріб).
На віллу над Егейським морем
І старовинний замок в горах,
Шляхом переказів в офшори,
Ті руки узяли ще вчора.
( О горе нам , велике горе-
Живе лиш той , хто лан не оре ).
Вам ще чого? Усього ж досить-
І золота, і діамантів тьма;
Хіба що гратки перед носом,
Сталевої, поки нема.
Отямтеся! Залиште владу.
Повірте, й мати і дитя
Такому вчинку будуть раді,
І щезніть! Всі !! Без вороття!!!
Без вас ми зорем наше поле
Разливим плугом, як мечем,
І України паріст кволий
На наше зіп'ється плече.
21.03.2016 р.
Вал.Коваленко
ID:
654264
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 24.03.2016 20:36:20
© дата внесення змiн: 24.03.2016 20:36:20
автор: ВалКоваленко
Вкажіть причину вашої скарги
|
Сумний і правдивий Ваш вірш. 
