Здається, що в світі все не на місці;
Все хаотично, просто так…
У цьому світі ми на узбіччі,
Коли за життя на дорозі інший чувак.
А нам про дорогу ні слова, лиш крик.
Хоча ні, раз обмовились старші:
Ти не сунься дитино, там страшно і ти не з тих,
Кого прийме дорога, ти ж без найменшої фальші.
І звісно, це ж дітям властиво:
З нас кожен дорогу відчути хотів.
Дорога не добра: ламала, била, місила
І з усіх залишилось лиш кілька чортів…
Тепер ті чортяки крутять за двісті,
Світом ганяють, втопивши газ.
А діти, як завжди, лиш стоять на узбіччі
І думають, що в світі щось є не для нас...
