Село моє укрилось снігом,
В село прийшла біла зима.
І спокій завітав навколо,
Все у солодкім сні дріма.
Хай відпочинуть мами руки,
Хай відпочинуть від турбот,
Спасибі, ненько, за науки,
Що досягти дали висот.
Пробач мені, матусю мила,
Що неуважним я бував,
Пробач, що рано посивіла,
Що мало ніжних слів сказав.
Приїду в зиму я до тебе,
Хай сніг мете, мороз тріщить.
Ти так мені, рідненька, треба,
Ти - рятівний, життєвий щит.
Я обніму старенькі плечі,
Я доторкнусь до рук твоїх.
І сядемо ми біля печі,
І я скажу все, що не встиг.
Пробач мені, матусю мила,
Що неуважним я бував,
Пробач, що рано посивіла,
Що мало ніжних слів сказав.
Любіть своїх матусь, сини,
Щоб не печалились вони.
Даруйте кожен день тепло,
Щоб мамам радісно було.
ID:
699758
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 10.11.2016 19:52:00
© дата внесення змiн: 24.09.2017 12:38:36
автор: Валерій
Вкажіть причину вашої скарги
|
