Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шостацька Людмила: ЗАЙДИ НА ВОГНИК - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія, 23.11.2016 - 17:51
Дуже гарно, Людо! Вразив напій із назвою "Сама", такий знайомий, та близький і душі, і серцю. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Шостацька Людмила відповів на коментар геометрія, 23.11.2016 - 19:10
А давайте вип'ємо з назвою "УДВОХ"! ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар Шостацька Людмила, 23.11.2016 - 21:03
Дякую,Людо, за запрошення, згодна випити напій із назвою "Удвох"! Та у мене ще є неблагонадійна донька моєї покійної подруги, живе вона в селі, що поруч з моєю Долинською, була медсестрою, вийшла на пенсію за вислугу років, заходить до мене частенько: я її і накормлю, і обігрію, і щось з собою дам. Вона не проти щось і випить, та я її пропоную лише чай... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Шостацька Людмила відповів на коментар геометрія, 23.11.2016 - 21:10
Колись так було у моєї мами.Дочка співробітниці покійної ходила до неї аби наїстись.Єдине,що завжди була вдячна.Сама ж не хотіла працювати і також любила випити.А ми-непитущі,а тепер ще й не дуже говірливі.Зовсім скучні. ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар Шостацька Людмила, 23.11.2016 - 21:50
Так, Людо: і скучні, і сумні, і мовчазні. Не знаю, як у вас, а в мене і говорити то не має з ким. Молоді сусіди на роботі, а старі, як і я все більше в хаті, ото лише телефон виручає: і друзі вряди-годи дзвонять, і діти, і онуки. А ще є в мене 90 річна Надія Василівна, вона живе неподалік, то я до неї іноді заходжу, а вона все більше дзвоне до мене... ![]() ![]() ![]() ![]() Шостацька Людмила відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 23.11.2016 - 19:10
Щиро Вам дякую. ![]() ![]() ![]() ![]() Шостацька Людмила відповів на коментар Олекса Удайко, 23.11.2016 - 19:12
По-моєму з запрошенням вийшло гарно. ![]() ![]() ![]() Н-А-Д-І-Я, 17.11.2016 - 08:17
![]() ![]() Загнати тіні в непривітний кут, Під аромат божественної м’яти Думок похмурих відпустити жмут. ![]() ![]() ![]() Людмила Пономаренко, 16.11.2016 - 21:44
"Я запросила сонечко до хати..." ![]() ![]() ![]() Шостацька Людмила відповів на коментар Людмила Пономаренко, 23.11.2016 - 19:15
Мені дуже приємно.Дякую. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|