Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Оксана Дністран: Домашня Весталка - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Оксана Дністран відповів на коментар Серго Сокольник, 29.11.2016 - 12:01
Подумаю над цим питанням завтра
Оксана Дністран відповів на коментар Ліна Ланська, 29.11.2016 - 12:01
Ой, я аж червонію... Дякую, дорога!
Олена Вишневська, 28.11.2016 - 13:40
Ніхто тому не навчить, і немає прийнятих правил, бо де є кохання, світу не існує, бо він весь в коханій людині...Оксаночко!!! Надзвичайно!!! Оксана Дністран відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 29.11.2016 - 11:57
Щиро вдячна Вам!
Дмитро Кiбич, 28.11.2016 - 12:35
Гарний вiрш, Оксано. Дiйсно, в життi i досить неприемнi випадки виникають, що е, то е. Ну, а з iншого боку герой може й догратися, що богиня Веста, або як ще ii давнi греки називали Гестiя розсердиться, за свою пiддану вступиться, то тодi йому несолодко прийдеться.
Оксана Дністран відповів на коментар Дмитро Кiбич, 29.11.2016 - 11:57
Взагалі до весталок завжди з пересторою ставились. Ще й вважали, що нещастя приносить...
Дмитро Кiбич відповів на коментар Оксана Дністран, 29.11.2016 - 23:57
Та, то нашi люди занадто забобоннi. Нормальнi вони дiвчата, чого там. Як казав один вiдомий персонаж: "Якщо зiрки засвiчуються - значить це комусь потрiбно".
Оксана Дністран відповів на коментар Олекса Удайко, 28.11.2016 - 10:51
Точно! А я думаю - що саме мене там муляло!!! Дякую!!!!!!
Олекса Удайко відповів на коментар Оксана Дністран, 28.11.2016 - 10:55
Із усіх розмірів я найбільше люблю отой "вальсовий" анапест! тому й замітив...
Єлена Дорофієвська, 28.11.2016 - 10:40
Весталок не можна було ображати - можна було поплатитися... життям..
|
|
|