Щось сі нині таке творит... болит головонька,
( Напевно магнітні бурі)
Трохи сілам відпочити, як та стара Фронька.
Взєлам в руки то пудевко, вийняла планшета,
( Таке всьо тепер модне)
А колись навіть не малам писати зошЕта.
Увімкнула ту холєру- думаю, читаю...
І враз виджу!- Шо за шляк, дівки випливают.
Стоят кралі дві до знимки, як мати і донька:
Їдна- жінка президента, друга- без словонька.
Тута пані президенша- кажут жи пропала,
А та друга, тоже кажут, жи сі долітала.
Десь літала, не там сіла...москалі ї взєли,
Героїнев хтіла бути...до тої холєри.
Кажут люди, жи не їла, як дідова кОза,
Але писок файний має- цвіте, як та рожа.
Жи не їла і не пила- жи голодувала,
Але ніц ї не бракує, з того сі не в...ла.
Президенша, як цариці, а писок доярки...
Ну, а може то робота горівки та чарки.
Повдігалисі в шоломи, як ті "Шехризади"
І думают, жи моделі- гет нема їм ради.
Ну, а може сі так пнут та й під Роксолану-
"Ой дівчита, ви не ті, не того ви сану".
Вона була православна, серце файне мала,
А ви душі продаєте...хороба би взяла.
Та вам двом но дітько знає, де пупець вєзавсі:
Чи на нашій Україні, чи в московськім царстві.
Їдна пані у жупані, друга в камізельці-
Ні їдна із вас не має України в серці...