Розцвіли улітку красиві жоржини,
Мов стрункі дівчатка стоять у тіні.
Є вони рожеві, білі, й кольору ожини,
Всі вони прекрасні й такі чарівні.
Тягнуться голівками всі вони до сонця,
Що дарує світло і своє тепло.
Підбігають зранку усі до віконця,
Щоби подивитися чи щось підросло.
Прилетів метелик та й сів на жоржину,
Що дарує запах ніжний для усіх,
Поблизу малеча збирає малину,
І чути навколо гучний їхній сміх.
