Я щойно повернулась з Евересту,
Та вже тримаю курс на запах літа,
Яким чуттєвість зустрічей сповита
Двох щирих і закоханих сердець.
Малюю спокій в подорожах лісом,
Читаю колір затишку й свободи.
В майбутнє світле нашого народу
Крізь гідність вчинків йду я навпростець.
Усмішок щирих, радісних і теплих
Збираю в жмені сонячне проміння.
Мелодія закохує осіння,
Коли кружляю з листям у танку.
В дитячу казку з легкістю вростаю,
До мудрості заглиблююсь основи,
Зірок я зблизька бачу кольоровість,
І мову розумію їх дзвінку.
На вістрі болю схлипую душею,
Вбираю вогкість суму і розлуки,
Беру довіри втрату на поруки,
Долаю почуттів дев’ятий вал.
Вдихаю ніжність дотиків натхненних,
Купаюсь у мереживі ілюзій –
За мандри щиро вдячна, любі друзі.
Мистецтво – це у інший світ портал.