Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Петро Рубака: До вас - ВІРШ

logo
Петро Рубака: До вас - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

До вас

Де та слава України,                                                                                  Що ви з нею пнетесь в світ?                                                                               Чи вважати нам руїну                                                                                 За здобуток спільний слід?                                                                             А з трибуни теревені -                                                                                  За яскраву перемогу?                                                                                            Народ ниций і злиденний -                                                                             За наближений до Бога?..                                                                             За АТО війну криваву                                                                                  Скільки можна видавати?                                                                             Синів рідних за забаву                                                                                На погибель відправляти?!                                                                           То шляхетно - хизуватись                                                                            Справді гідними ділами.                                                                                Зовсім інше: забрехатись,                                                                             Професійно, до нестями;                                                                                     Свою матку-правду гнути,                                                                            Як дрючок, через коліно.                                                                              А терпіти тяжкі скрути                                                                                 Тобі, нене-Україно.                                                                                     Звик мовчати українець,                                                                             Зціпив знов свої вуста.                                                                                 Тишком лагодить гостинець,                                                                         На вас дивлячись з хреста.                                                                          Вже укотре розіп'ятий,                                                                                            Але вірить, що колись                                                                              Зможе все ж-таки зламати                                                                          Диби тої стару вісь.                                                                          І нарешті хоч маленький                                                                            Проблиск з'явиться, надія,                                                                        Що сини своєї неньки                                                                                               Чесно й славно жити вміють!

ID:  721419
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 03.03.2017 18:47:16
© дата внесення змiн: 03.03.2017 18:54:01
автор: Петро Рубака

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (447)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

брама, 03.03.2017 - 19:12
Ми , напевне, одного віку, ну Візуально так передбачаю.
Якщо вже ми, динозаври (так про нас кажуть наші онуки),
засвоюємо інтернет, тоді Україні ніхто не страшний. Я Вами пишаюся.
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: