Син малий говорить батьку:
- Дав учитель нам одне завдання.
Спорим, каже, на «десятку», -
Ти «завалиш», тату, це питання.
Злиться той, та «їсть» цікавість.
Певно, хитрість є якась у тому.
Як помилюсь, може, навіть.
Щось таки утну, скажу малому.
Витяг він «десятку» жваво.
Хлопець враз йому питання «чеше»:
От коли авто поверне вправо,
То котре з коліс крутне найменше.
Батько вчув. Не думав довго:
- Це ж просте, як двері, синку, дійсно!
Що ж тут мудрого? Нічого.
Тільки заднє праве, хлопче, звісно.
Хитрий син узяв «десятку»:
- Я також так думав майже досі.
Ти одне забув лиш, татку.
Запасне не скрутить вправо зовсім.
Іду загадку давати онукам 
