В моєму рідному селі,
Де все красиве і зимою,
Писав найперші я вірші,
У тій хатині, де я стою.
Тут я складав в вінок рядки
Ще по дитячому всі мрійні.
Мені хотілося іти
Й збирати звуки мелодійні.
Бо в день, чи в вечір – все рівно,
Природа дихає, палає.
І чи пожовкло, чи цвіло –
Вона живе і не вмирає.
Бо знає, що після зими
Прийде весна така кипуча,
Що розмете усі сніги
І буде вся земля квітуча.
Прилетять з півдня і птахи,
Зашелестять і буйні трави.
І нам не треба десь іти,
Щоби почути ті октави.
Бо з всіх сторін линуть пісні
На всі лади пташок співучих…
Такий концерт іде в селі
Й то без маєстро, без ведучих.
Тут вечорами молоді
Сидять на лавочках по парах,
Й співають радісні пісні,
Мов цвіркуни в своїх забавах.
