Звістка лиха розбудила від мирного сну,
Захисники від’їжджали із дому на схід…
Вся Україна стрічала жадану весну,
Але в бою від надії залишився слід.
В спалахах градів зруйноване мирне життя,
Постріли, кулі, в окопах молитви шепочуть
- Лише б живими, діждатись назад вороття!
Та в небесах, круки іншу їм долю пророчать.
ПРИСПІВ: Плаче земля за своїми синами,
Плачуть дружини, і сестри, і мами,
Села й міста - не діждавшись солдата
Розпач і біль в серцях батька і брата.
Плаче земля…..Плаче земля….
Розпач і біль…. Для країни – це втрата….
Кожен світанок - із смертю щоденна дуель
Ви чи вона? В кого більше лишилось везіння?
- Тільки вперед… до останнього треба стоять!
Нас захищати, бо в вас є козацьке коріння.
Дома, згорьовано, ждуть довгождані дзвінки,
Чи вбереглися бійці від кривавої зброї?
Але багато з них лишаться там на віки
В пам’яті, житимуть вічно загиблі герої!
ПРИСПІВ:
Герої не вмирають
