Я вірю в те, що скучиш ти колись за мною,
І зрозумієш те, що не схотів.
Життя іде нестримною ходою,
Ще пожалкуєш, що мене ти відпустив.
Колись ти все - таки захочеш буть зі мною,
Відчуєш ті, що й я - нестерпні болі.
Щоб хоча б зойком, хоч єдиним словом,
Почуть мій голос, щоб побуть зі мною.
Одного разу ти не зможеш більше ждать,
Мене ділить з другим не стане мочі.
І ти подзвониш, щоб мені сказать,
Що до безумства мене бачить хочеш...
Я все прощу, я зрозумію, як завжди,
Для мене ти нйбільше в світі значиш!
Ти лиш зумій не втратити мене,
Бо може буть, що вже мене ти більше не побачиш.
22.10.2017 р.
