Оці осінні світлі чари
Ми пригадаємо колись:
І вересень, і жовтень карий,
І ніжнозвучний падолист.
Ти пам'ятаєш - квітне верес,
Кленове золото, як цвіт.
Вже ластівки на дроті верхи
Свій відщебечують політ.
Нам не забути тих рапсодій,
Той несказанний зорелет,
І сонце там невтомно сходить
Над садом райдужних планет.
А листопад!
Листки, як притчі,
Спішать назустріч білим снам.
...Високе небо, зорі вічні
Назавжди залишились нам.
Ти пам'ятаєш...