Коли в очах Твоїх усмішка,
Вони як ясні зорі сяють.
Ловлю Твій погляд тишком-нишком,
З любов’ю в душу заглядаю.
А Ти така наївно-щира,
Що просто хочу пригорнути.
І навіть сердишся так мило,
Немов пташиний щебет чути.
Розмова лине наче пісня,
Злітають з уст метелики-слова.
Моєму серцю в грудях тісно,
І у тумані щастя голова.
До Тебе близько, але всеж далеко,
Та відстань значення не має.
Не раз зима змінила літню спеку,
Але і досі я Тебе кохаю.
Без Тебе не живу – існую,
З надією молюся Богу.
Про зустріч мрію і сумую,
А на душі легка тривога.
Щоб серцю радість повернути,
Потрібно мало, зовсім трішки.
Лиш погляд лагідний відчути,
Коли в очах Твоїх усмішка…
Щирий та позитивний твір, капітане! 
