Тумани розлились так рано,
Полощить ве́рба листя у воді...
Пливуть малі качата ставом,
Пливуть без качки, самі по собі...
Відбилися від свого клину,
Куди плисти, шукати де його?
Гребуть, маленькі без упину,
Кудись пливуть, не бачачи ніщо...
Лиш тільки чують - качка поряд,
До себе кличе, десь вона отут.
Де ж взявся цей "туманний" морок?
Чи ж свою матінку вони знайдуть?
Качаткам сонечко всміхнулось,
Розвіяв вітерець густий туман.
Вони до клину повернулись...
Скінчився їх "пригодницький роман"...
Анатолій Розумний
17.10.2018
