я напився безмежжя
я блював абсолютом
переплутав всі стежки
та й упав у розпуку
я упав у канаву
безпробудної хіті
поринав у неславу
зачинявся від світу
визирав з-за паркану
наче злодій вагався
та позбавившись стану
я цілком відновлявся
я відроджував душу
за світанок чіплявся
я повірив, що мушу
я про це здогадався
не твердою ходою
повертався між люди
і вже міццю новою
наповнялися груди