Подарувавши крихітку любові,
Душа виконує романс.
Ніхто ніколи не готовий
Коли для тебе випадає шанс.
А вітер теплий тихо прошепоче
І Голос рідний в серці заздвенить -
Він повернутися додому хоче,
У сад барвистий, де завжди зеленить.
Проходить час, всі кажуть: - "він лікує",
І все проходить, наче білий дим.
А я живу й по-справжньому смакую,
Бо не пройде. Я хочу бути молодим!
Молодим у тім саду,
Коли голос рідний задзвенить,
Як за вітром теплим я піду -
із-під хмар розвіється блакить... .
31.03.201р. 05:21
