***
На світі є багато таїн,
які нікому не пізнати.
Та все одно себе питаю:
коли я встигла покохати?
Якої миті зрозуміла,
що сонце й місяць вже не ті? –
Тоді, як шепотіла: милий,
не залишай на самоті?
Чи може, як збагнула з жахом:
він недосяжний – він чужий!
І серце стрепенулось птахом,
і розгубилось на межі
між біллю і солодким щемом,
між щастям і гірким клубком.
Сполученим, не раз іще їм
втішатися крихким зв’язком.
Чи то – не таїна незламна?
Чи то – не згубливий вогонь? –
Коли нестерпно, нездоланно
чужого
любиш, мов свого...
27.02.2021
