Ми з тобою давно розлучилися,
Поділили наше майно і дітей.
Та в голові тобі щось помутилося,
Знову стоїш ти біля моїх дверей.
Але у мене інший є на прикметі,
Порядний, добрий і джентльмен,
Він співає пісні, складає сонети,
Він розумник і, навіть, спортсмен.
Та не в чеснотах його справа:
Що не тебе обрала, то твоя вина.
Я з ним крокую наче королева,
Забувши, як тобі була я кріпосна;
З тобою завжди мала я німіти,
Він чути хоче голос мій дзвінкий;
Мене замкнув ти від усього світу,
А він подарував край чарівний.
Тому не вимагай, щоб я вернулася,
Цього не буде (ти повір) ніколи!
Достатньо я тобі уже вклонялася,
Час полишити зачароване це коло!
Від тебе варто було відхреститися,
А я чекала, поки сам відступиш.
Хто знав, що змушуючи підкоритися,
Ти свій останній розум згубиш?
Не думаючи, я взяла й сказала,
Що силоміць любов ти не здобудеш.
За мить над домом вже моїм заграва,
І ти до мене з кулаками сунеш...
І ось стою, розхристана й побита,
Солоні сльози по щоках біжать,
Мене жахає твоя лють несамовита,
Та прагнення свободи не віднять.
04.04.2022 р.
________
Не можу обрати назву:
1. Розлучилися - і крапка!
2. Прагнення свободи не відняти.
3. Чи інше? / Ваш варіант.
Буду вдячна за підказку.
І справді майстерно) Що цей, перший, вірш, що другий - прекрасне відображення стосунків між Україною і росію. Між чоловіком-тираном і жінкою. Дуже круто насправді.
1) "Варіації Долі"
2) Природа Жінки
3) Не такий
5) коли порушено Баланс (стосунки - це Баланс - гармонія ( деталі в "філософські Жуйки " якщо не полінуєтеся )
Раз поставили крапку, той відступати не варто, бо з того повернення назад нічого путнього ніколи не вийде. Люди дуже рідко змінюються з роками, вони, просто, стають хитрішими, до пори од часу, ховаючи своє справжнє обличчя, доки та маска випадково не буде зірвана... Щиро та душевно, Яніто! Хай щастить!
Щиро та душевно, Яніто! 
Хай щастить! 
