Мене поселили в це тіло,
А потім сказали - живи!
Нехай недолуго й невміло
Хоч якось дерись на горби.
Мені видали серце,
А потім сказали - люби!
Нехай не ляка тебе все це
Попереду тонни журби.
Мені пояснили - вір їм!
Людина людині бог.
Ховай своїх лютих звірів
І душу діли на двох.
Та тільки сказати забули
Що звірі розірвуть клітку,
Що бог вже давно помер,
А серце розіб'ється влітку.