Знов приліт і когось вже нема…
Лиш каміння сьогодні не плаче,
А по нашій землі сатана
Б`є ракетами, біситься, скаче…
Ти скажи, милий Господи , нам,
За що діти страждають і гинуть?
Хіба ж чорним та злим ворогам
Ти дозволив везти їх в чужину?
Я , мій Боже, молюся Тобі,
Вірю, знаю, що страшне це лихо
Подолаєм, а біль від біди
Став стіною для опору в душах…
Дай нам сили це все пережить,
Розверни ті ракети в «домівку»,
Сили воїнам дай, дай їм жить,
Вони сильні та мужні довіку
Як же плаче сьогодні земля…
Вже й каміння від горя чорніє,
Заміновані стогнуть поля,
Кожна мати за Сина сивіє…
Чуєш, Боже, молитву мою?
Вона ллється із самого серця,
Там у пеклі Сини, у бою,
Нехай кожен живим повернеться…
