розворушується мурашник сонця
зрання розповзається довкола
світломаскувальний режим грудей
щось і далі ховає всередині від усіх
біля сточеного олівця пня
дубового кольору
лежить відстріляна гільза жолудя
сумно обом
язики променів зализують рани кори
незализане лишиться найтемнішим
провертається встромлений в рану промінь
із болем та ніжністю
хрипкий пернатий
з річними кільцями рубців на голосових зв’язках
заливає в горлянку вітер поміцніше
бродить здичавілим псом життя
відкладене на після війни
поволі стирається ім’я
на вицвілому нашийнику
07.04.22
