Сумно і мокро на серці...
Лірикою думки...
Ніби все було звичним...
А стало ось навпаки...
Ніби й нічого не сталось...
Тихий самотній екстаз...
Мережею поєднались.. .
Ніхто не знає про нас ...
По суті й нема про що знати...
Нічого не відбулося...
Але на моєму серці...
Квіти звелися в колосся...
Не знаю, що з цим робити...
Не знаю де діти думки...
Та вже починаю мліти...
Коли називаєш на "ти"...