Четверта частина
Велике будівництво
Наївшись неквапом, весь гурт обʼєднався
І бути корисним з них кожен старався:
З трави Опанас виплітав мотузочки
Іванка низала, як бісер шматочки.
Чіпляла на гілочки їх, як коралі
Одні дуже близько, а інші подалі.
А равлик на шапці гриба примостився
І друзям талантом своїм пригодився
Мав голос чудовий отож його пісня
Лунала бадьора, весела та чиста.
ПІСНЯ
Віртуозно під листочки
Поховалися грибочки
Не покрив один з них шапку
Ось і має Ойчик хатку
Ось і має Ойчик хатку
Не покрив грибочок шапку
На грибочок равлик всівся
Зазвучала в лісі пісня.
Буде стеля і підлога
Пісня гарна допомога.
Пісня гарна допомога
Буде стеля і підлога.
А чи в полі, а чи в лузі
Пригодяться гарні друзі
Тай й у лісі в них потреба —
Будувати хатку треба.
Будувати хатку треба,
Завжди в друзях є потреба.
Коли ж час обіду прийшов — відпочили
І знов серцевину гриба того ж їли.
Опісля обіду взялися до справи
Гуртом працювати було їм цікаво.
Виходило в Ойчика все дуже вправно
Не гаяв він часу в роботі намарно.
Ось-ось виглядала з гриба його спинка
А потім уже і хвоста половинка.
Невдовзі він з хвостиком разом ховався
В грибочку надовше уже залишався.
Кріт з білкою поряд і равлик маленький,
А гриб вже й не гриб, а будинок біленький.
Віконце одне, а невдовзі і друге,
Здавалось, що легко все йде, без напруги.
Аж ось вийшов Ойчик з гриба і промовив:
— Шановна громадо, хатинка готова!
І враз всі відчули велику утому
Взялись відпочити надвечір повсьому.
Вляглися на спини у трави зелені
І дружно веселі вели теревені.
А равлик на череві ліг відпочити
Щоб сили утрачені знов відновити.
— То що завтра гриб, на сніданок з обідом?
— З якого це часу ти став грибоїдом? —
Іванка зі сміхом кида Опанасу.
— Відтоді як Ойчик зʼявився. Відразу.
Тут равлик Тиміш підхватив їхні жарти:
— Щоденно гриби нам вживати не варто.
Можливо нам Ойчик дасть роли та суші?
Обридли мені дикі яблука й груші.
Й давай всі гуртом як один реготати
Ще й так, що не мали сил навіть устати.
— Чи завтра по яблука все ж помандруєм.
Та Ойчик в котромусь з них дім облаштує?
Миша їм на це:
— Хатку з яблука? Можу.
Вітальню і спальню, простору прихожу.
Та все ж червʼячкам то найкраща оселя.
І всі знов сміються щасливі й веселі.
Аж ось день у вечір поволі згортався
І Кріт Опанас вже додому зібрався
І білка Іванка:
— До зустрічі друзі.
День гарно минув у такому союзі.
— Я вдячний вам щиро за вашу підтримку
Ще вчора без друзів я був, без будинку.
У розпачі геть, без сімʼї, без матусі,
Але вже не сам. І не надто боюся. —
Зворушливо Ойчик до друзів звернувся.
І тут до Тиміша він враз розвернувся:
—Тиміше заходь, разом будемо жити.
— З будинком в будинок? Мене умістити
Він зможе?
— Авжеж, тут доволі просторо.
Без сумніву звикнеш до хатки ти скоро.
Одному і нудно і лячно завсюди.
Удвох нам нам з тобою тут весело буде.
Із радістю равлик заповз до хатини
А Ойчик назовні стояв з півхвилини.
Поволі темніло,
Він двері схопивши
Зайшов до оселі її зачинивши.
Тут дощ припустився.
Їм затишно й сухо.
Співають в грибочку собі відчайдухи.
ПІСНЯ:
Дощик щедрий дасть води.
В лісі виростуть гриби
Ми їх будемо сушити
Тушкувати та варити
Печериці, сироїжки
І опеньки і лисички
І валуйки і маслята
Білий хай росте, як хата.
З тих пір у грибочку удвох стали жити
І радощі й біди так легше ділити.
Ні сови ні лиси вночі не жахають,
Що є хто в грибочку вони геть не знають.
Була якось в лісі грибочки збирала
Та чула в одному з них пісня лунала.
І я обережно пішла з того місця
І вже не збирала гриби там опісля.
КІНЕЦЬ
Чудова казочка про дружбу, доброту, взаємодопомогу і товаришування з чудовою пісенькою на завершення і прощання. Дякую Вам, без сумніву, дітям дуже казочка сподобається.
