У часи останніх класів школи і періоду студентства на українській філології ЛНУ ім. Франка я дуже активно писала авторські пісні і звичайно підігравала собі на фортепіано… Недавно у глибинах книжкової шафи мені до рук озвався тоненький зошит з автографами записів деяких з них. Усміхаючись, я читала ці тексти і вони видалися мені аж ні трохи не примітивними…
Отож, текст авторської пісні «САД ЛЮБОВІ»:
Квітне Сад Любові, омитий росою,
Де бродить постать Весни –
Кличе сміхом щастя і мрії ясної –
У цім Саду
На тебе жду…
Не промайни!
Приспів:
Квітів кохання на порань,
Нехай не в’яне цвіт чекань.
Нехай вдихне у себе серце
Голос зоряних світань.
Лине моя пісня до тебе з вітрами,
В дарунок шле пелюстки.
Вірю, що мій спів долетить – не розтане,
І відгукне
Сяйво Земне:
– Твій на віки…
Слухай, як шепочуться ніжністю квіти,
Ти радо їх привітай…
Щастя, я не дам тобі крил відлетіти,
Сад моїх мрій,
Хмари розвій…
Не одцвітай!
Приспів.
1979 рік.