Розвіється вітром попіл й зола...
Після темної ночі світанок...
Народ мій очікує нова зоря...
Дух людський нарешті повстане.
Зло переможене під землю піде.
Очиститься водою, кригою, вогнем і пітьмою,
Його не врятує ніхто, ніколи, ніде...
Гріхи тягнуть кару вслід за собою.
Пробудяться небо, вода, сніги і ліси,
Пісок, змії, комахи і трави...
Не засіяти більше лихом землі,
Що освячена волею й славою.
Багато є подумати над чим...
Часи скорботи, мислення і правди...
Ніхто не вилізе з брехні сухим.
І не вкраде нічого вже - на завжди.
Чудова лірика! 
