За вікном паде рівний дощ
На столі парує мамин борщ
Мир і спокій всюди навколо
В хаті панує душевне тепло
А пам'ятаєш як було? Спуфінг
На екрані, віч-на-віч на ринг
В результаті український колорит
І мій улюблений тоді фаворит
На шиї срібна з білим трапеція
До цього борщу треба спеція
І ще трохи, може, додати солі
Відміряно в долонях свої ролі
І неважливо там буква "е" чи "а" -
В тому музеї висять два прапора
І можна було б ще багато писати
Потім без упину казати й казати
Чи треба? Мовчати. Лесю, Ліно,
Величні матері. Мої. Кароліно.
Скільки? Скільки ще? Олімпіада:
Математика, географія, Дріада
Ми біжимо до березового весело
Люблю його. Black Glow. Замело!?
Ми жваво на санках по стежці
В упряжці Mister Slow. Мережці
Віддай ти славу. Зроблена руками,
Що не знали вихідних, від мами
І до мами. Заповітні на вік слова
З нами. Троянда розквітла нова
В саду, де порядкує німфа Дуб
Так наче завзятий кригоруб
Береться повести розмову,
Але стіна там знову й знову.
О, матінко, матусю, пригорнуся
До тебе ласкаво. Одна. Я вчуся
Й вчуся й вчуся. Помилка, Error,
Життя. Життя кидаю на повтор
Писати й казати, казати й писати
Без упину. "А" на "е", "е" на "а" стирати,
Переписати, переказати, перевчити
І ціль одна - лиш би не зурочити
Того, що помалу так воскреса
Серед поля. Слава Йсу Христа!
Сини і дочки, внуки і правнуки.
Все перетерпить. Її болі й муки.
І куди б не забрели її діти
Не знайдуть схожого світу
І якою б не була там нова ера
В пам'яті галицька атмосфера
І куди б не забрели її нащадки
В долонях мають собі на згадку,
Мов борозни на полі, лінії життя
З крові і плоті українського буття!