Не пускай його у свої сни, не пускай...
Кричу собі безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Роби вигляд, не помічай його, прокинься і не помічай.
Наказ собі дай, перестань Душа - не кричи, не кричи.
Ти ніч від білого дня, нарешті, відрізни, відрізни.
Кричу собі, безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Він не може Ангелом любові в Життя твоє увійти, жаль.
Самотності слід міткою-болем гризе в дорозі, в дорозі.
Відстань вже не допоможе щастя знайти на твоєму порозі.
Любов моя у тебе, як прийомна дочка.
Ти пробач цю непокірну ніч,
моя туга, шукає поміч.
.
