Навіть золото в болоті тьмяніє
З часом втрачає свою ціну, вартість.
Коли людина від життя жиріє...
Її зжирає зверхність, скупість, наглість.
Звинувачує у своїй біді всіх
Її стан в тумані божевільного.
З боку дивишся на неї : плач і сміх
Словом топче дужий дух - сильного.
Нападає на тебе, як акула
Чіпається клешнями душі, як краб.
Коли утробу з'їдає бацила...
Він вічний слуга своєї долі - раб.
Не зуміла створити свій рай - життя
Не вміла ближнього свого любити.
Як по лезі бритви йде - кровить буття...
Ганить тих, хто зумів свій рай створити.
Не тре винити всіх у своїм горі,
І увесь світ проклинати від злості.
А коли корабель тоне у морі
Холодна вода не зігріє кості.
Хто має розум, голову на плечах...
Не витрачає марно час у житті.
А працює зранку до ночі, як птах...
Доля дарує дарунки у житті.
Хто чим воює, від того загине...
Не поможе царська корона йому.
Хто кого любить, того не покине -
Захищає від грози - душу живу.
------------------2----------------------
ВОНА ГРАЄ В СЛОВА
Вона грає в слова, як циганка в карти
І по черзі викладає їх в рядки.
Кидає на вітер слова, веде жарти...
Ставить круглу печать, вбиває цвяшки.
Скажи : "хто ти поет, чи фея - мольфарка"?...
Хто надихає - небо, чи дух землі.
А на твоїм письмі - фірмова ремарка
Причащаєш віршем, що є на столі.
Береш слова у жменю сієш, як зерно...
І цвітуть барви літа на полотні.
Читаю я вірші дивлюсь, як у кіно -
Але нема в них шарму, як у весні.
Пісня лікує душу, зранені серця
Є зорею, що веде в життєвий шлях.
По сходинці ідем до престолу творця
Оспівуємо красу землі в піснях.
Я непрошеною гостею іду дім
Бачу образ святий в білих рушниках.
Пахне ладаном, польовим зіллям у нім
І все, як у казці в умілих руках.
Як побачив твої слова старий скрипаль
Написав ноти, щоб дзвеніла пісня.
Він думав заробити мільйон, а на жаль...
Де нема душі, плаче скрипка слізно.
Фальшива нота веде нас в сивий туман
Співак співає пісню "веретенце".
Хіба лікує зранені душі - обман?...
І не чує фальші - чуттєве серце.
А там, де є гарний зміст - красива душа
Ту ноту скрипаль піднесе до зірок.
Він увінчає зоряним вінцем вірша,
Щоб пити пісню, як водицю ковток.
Якщо Господь дав талан у твої руки
Пиши не на славу людям, для душі.
Хай дзвенить струна та мелодійні звуки
Сяє , як сонечко в ліричнім вірші.
Бачу у твоїй скрині добра багато
На кожен день в тебе сукня є наряд.
Летять до тебе пташки немов на свято
Хай скрипаль знайде вірш, щоб розквітав сад .
Якщо Господь дав талан у твої руки
Дякую.
