Григорію Остеру - автору, що фарбує плащі, але не перефарбовує душу.
Десять разів подумай,
Двадцять один перевір,
Виправ неточні рими,
Кількість в рядках складів,
Правильність написання,
Влучність дотепних фраз,
І відклади на тиждень
Щоб потім ще, не раз,
Думати.
Передумуй,
Змінюй строкатість тем,
Потім...як там у вірші -
Про молоко з плащем,
Перефарбовуй душу
В колір яскравих плям -
Плутай небесну музу
З "мушу",
Тарам-парам!
Муза - тонка у крилах.
Мушу - тараня.
- Глянь!
Глянь! - Зіна кличе,- клоуни!
Клоуни! Клоуни, Вань!
Перелаштовуй хвилю,
Вдалий лови момент!
Слово граніт - це камінь,
А не бетон.
Цемент
В надлишку - тріском трісне
Праця зійде на прах.
Справа не зовсім в віршах,
Не в молоці й плащах,
Не у "Шкідливих порадах"
Не в графоманстві, ні,
Не в прогинанні ради -
Бути завжди в ціні.
Справа в свободі думки,
В гідності, в доброті.
Хай в Вас все добре буде
В творчості та в житті!
Розсмішив коментар однієї незадоволеної шанувальниці творчості про те, що автор навчає "русских" дітей в Латвії ненавидіти державу, яка дала йому все.
Вроджений талант - і то їхнє.
А, давно вже оминаю авторів подібних коментарів, їх не розрізнити, повторюють одні й ті ж самі лозунги. Так само, впевнена, будуть свого часу розводитись про те, як їх обманули, як вони "боліли" за мир і таке інше. Пусте.
