ЛЮТИЙ
Чом цей місяць зветься лютий?
Бо лютує, й недарма.
Як мине, зимі не бути,
Хоч би й як ішов у змаг.
Тож він, поки владу має,
Холод і сніги пускає.
Й хуртовини шле тому
Під протяжне «у-гу-гу!»
БЕРЕЗЕНЬ
Хоч і лютий люто вив,
Місце березню вступив.
Взявся березень до праці,
Не чекаючи овацій:
Розтрощив на ріках лід,
До життя закликав цвіт.
Пролісок та ряст піднялись,
З лісом, лугом привітались.
ТРАВЕНЬ
Травень – впевнено і радо
Ходить лугом, лісом, садом.
Травам ріст він піднімає,
Силу й хист до цього має.
Гладить гілля й стовбур вишні –
Розпускає квіти пишні.
Кличе в гості перші грози.
І дощі із неба возить,
Щоб бузок розкрив свій цвіт
І кульбабка і, кульдід.
Щоб конвалія й медунка.
Висипали з цвітом клунки.
ЧЕРВЕНЬ
Червень ходить пасти коней
І торує шлях медку.
Любить він усе червоне –
В грядці ягоди, в садку:
Кислі вишеньки, черешні,
Полуничку спілу, втім
Їх збирає - миски вершні,
І несе людині в дім.
ЛИПЕНЬ
В липні липа розцвітає.
Гарний запах вона має.
З її цвіту люблять пити
Бджоли сік, щоб мед робити.
В липні сонце б’є з обойми.
В липні люди – у водоймах.
В липні в лісі сироїжка
Піднімає вгору ніжку.