Я черговий вірш напишу.
Мені дум не бракує.
Поезією я дишу.
Вона мене лікує
Від самоти та гіркоти,
Що душу огортають
І дряпають, немов коти,
Що спокою не мають.
Хай де би я не був, вона
Завжди зі мною поруч.
Як гарна думка вирина,
Її пишу власноруч
Для того, щоби прочитав
Її ти, мій читачу,
Для того, щоб ти з нею мав
В своїм житті удачу,
Утіливши її в життя,
А зокрема поради,
Що містяться в ній, до пуття.
Їх я й пишу заради
Того, щоб їх ти утілив
У певнім місці, вчасно
І, втіливши, на світі жив
Щасливо повсякчасно.
Складаю я у вірші їх,
Щоб їх простіш сприймати
Було, до успіхів своїх
В житті шлях прокладати
І ним упевнено іти,
Долаючи завади
Усі, що раптом стрінеш ти,
Без жодної пощади
До них. Поезія моя
В цім радо допоможе,
Щоб квітла доленька й твоя,
Щоб вік жилося гоже.
Євген Ковальчук, 28. 01. 2021
