Мир у край наш прийде.
Наче сонце, вийде
Він. І будем жити
Ми та не тужити,
А лише радіти
Вкрай, неначе діти,
Вік, усяку днину,
Ніч, мить. Батьківщину
Нашу – рідну мати
Буде обіймати
Мир, неначе друга
Друг. І зникне туга
В серці, як нещастя.
З миром прийде щастя
В серце та у душу
І, немовби грушу,
Не зіб’є повіки
Вже ніхто. Повіки
Буде мир, з ним – щастя,
А не це нещастя.
Мир, який настане,
Панувати стане
В нас із вами, люди,
Завжди та усюди,
Як йти перестане
Ця війна, розтане
Так, немов сніжина
Чи тверда крижина,
Та уже навіки.
Буде мир повіки.
Євген Ковальчук, 10. 02. 2023