Струмиш повітрям, стиснутим в мені,
Наповнюєш єства резервуари,
Обіцяні лишаєш мемуари,
Веселкою сяйливою на дні.
Живильною водою у мені
Повільно розливаєшся в судинах,
Твій образ воскресає на світлинах,
Натхненними світають ранки, дні.
Розбурхуєш уяви у мені -
Чуттєві доторки безмежно милі,
В очах спалахують ясні вогні.
Без тебе дихати одній не в силі,
Побудьмо ще хоч трішечки одні,
Мій серпню, на осіннім небосхилі.