Серце перестало битись,
За вікном свистять вітра.
Буревієві не скритись,
А любов була одна.
Але разом із повітрям
Перекрили душу їй.
Тіло, лежачи, заснуло,
І життя немає в ній.
Очі заплющила разом
І заснула назавжди.
Подивлюсь я у віконце —
Стихли разом і вітри...
Ті вуста були холодні,
Очі ті були пусті.
Разом з сильним буревієм
Розпустилися густі
Квіти з назвою троянди.
В руці, лежачи, живуть,
А життям душу і серце
Ті троянди не спасуть.
