Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Себастіані: Гравчиня - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Світлана Себастіані відповів на коментар Олександр БУЙ, 03.11.2024 - 18:41
Спасибі... Вдячна, збентежена. ![]() ![]() Kлер Клер, 22.10.2024 - 18:49
Гравців розвелося так багато, що і сам ненароком заграєш.Завжди захоплююсь твоїм розумом і тонкістю ![]() Світлана Себастіані відповів на коментар НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 13.10.2024 - 21:44
Дякую Вам, рада незмінно. ![]() ![]() Lana P., 30.09.2024 - 22:22
З Вашого вірша зрозуміла, що і таке буває, і у цьому "ремеслі" свої ігри... ![]() ![]() ![]() Світлана Себастіані відповів на коментар Юлія Щербатюк В’южен, 29.09.2024 - 19:01
Дякую Вам, дуже рада, що сподобався вірш. ![]() ![]() Чайківчанка, 26.09.2024 - 21:21
![]() ![]() Король не вартий пастуха овець Він не думає за всіх ,лиш за себе . А байдужий,жадний скупий і лжець Ніколи не досягне, як птах неба. Король не вартий пастуха овець Коли на троні він п'є і гуляє. Думає, що наймудріший знавець, Як орел до зір - високо літає. А на шахматній дошці грає гру На чорно - білій шахматці мить - життя. Золотою ложкою їсть ікру Не зважує на терезах суть - буття. Хіба знає , скільки коштує хліб?... Картопля, кіло цукру ,і пуд солі. І для живих копають живцем - гріб Все, як у пеклі у замкнутім колі. Сирота - безхатько пасе вівці Шукає кусочок хліба на життя. Нема хати , має ,те ,що в руці... Під небом просить у Бога - каяття. А король ,без корони не король А придворні слуги немов би вівці. І ля нього пішаки - то є моль... Він , як рибак ловить рибку у річці. Ловись рибко велика ,та мала, Для пішака - рибака просто в сіті. Хто жадний ,поріже руки, як скла Стане фальш ,як кістка в горлі на світі. думки.Нові ідеї. Світлана Себастіані відповів на коментар Чайківчанка, 29.09.2024 - 19:06
Спасибі, рада, що надихнула Вас на такий цікавий вірш! ![]() ![]() Зоя Бідило, 26.09.2024 - 20:58
![]() ![]() |
|
![]() |