Курський Нахтігаль
Соловейко щебетав у зеленім гаю,
Співом хлопців зустрічав, хлопців з «Нахтігалю»,
І в діброві, і в бору, майже без зупину,
Чули хлопці пісню цю, пісню солов’їну!
Голосистий наш співак, так виводив трелі,
Що потрапив геть у такт бойовій турелі,
Лився щебет звідусіль, чисто, нота в ноту,
І летіли кулі в ціль, точно в ціль, достоту!
Славний курський соловей, музикант відмінний,
Так вітав своїх гостей, гостей з України,
Ну, а ті вже навзаєм, сівши у хатині,
Засвистали солов’єм, солов’єм з Волині!
Ох і тьохкали вони, голосно й завзято,
Неньки нашої сини, воїни-солдати,
І громили ворогів, хоч і було важко,
Відправляючи на «спів», вже чергову «пташку».
ID:
1023857
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 08.10.2024 13:24:07
© дата внесення змiн: 08.10.2024 13:24:07
автор: Костянтин Вишневський
Вкажіть причину вашої скарги
|
