Здається, що тримаєш біля себе, знову обіймаєш
Це те чого бажаєм все життя, і от воно в твоїх руках
Так довго ждали цей момент, на мить не відпускаєш
Окутує думки коли закриті очі новий незнаний страх
Втрачати, ні, не можем просто здатися і час віддати
Боротися для чого треба нам було і рвати свої нерви
Так любим обійняти ніжно та в обіймах засипати
Не хоче з нас ніхто так просто віддавати для перерви
Все те чого хотілося, що так тримає ніби на плаву
І не дає розбитися об скелі, що чекають нову жертву
Не може кожен з нас сказати, заберу і просто розірву
Усе, що ми створили, щоб не побачить долю стерту
Коли лиш спокій на душі і серце відчуває насолоду
І кожен новий день ми розумієм це усе чого бажали
Втрачаєм розуміння, що не бачим уже чисту правду
Бо вже давно жагу свою нічим палким не зігрівали
І розуміння, що тримаєш біля себе, знову обіймаєш
Замилює реальність, і втрачаєм те за що боролись
Не бачимо чому палали очі та за що не відпускаєш
На скелі кораблем своїм неждано наштовхнулись
У кожного лишився тільки плот і ми посеред океану
Тепер боротись кожен буде сам за мрію та життя
Час зробить нас сильнішими і час загоїть кожну рану
А океан очисть наші серця та душі нарешті від сміття
Залишили усе старе, бо нове кожен мріє збудувати
Ми знайдем те, що знов надати зможе сили жити, нас
Тепер надійно будемо в своїх обіймах ми тримати
Своє кохання та ніколи більше ми не втратим час
31.10 2024 (Яресько Я.М).
