мовлю пошепки або на всю силу,
точно знаю, що мені не здалося:
я люблю твою посмішку грайливу
і твоє неслухняне волосся.
розтікається ніжністю мова
серед мільйонів мовних знарядь.
я люблю твій голос медовий
і очей твоїх темну гладь.
у ніжні локони вплетені стрічки,
кожний колір – розмальована ти!
я люблю твої зарум’янені щічки,
і твоє дихання поміж темноти.
кожним дотиком рахуємо відстань,
а цілунок, як ліфт у хмарочосі.
підіймуся до тебе тим ліфтом.
просто знаю, що мені не здалося!
