і знову я слухаю Лєтова і Башлачьова
і знову їх голос лунає в моїй голові
були вже часи коли втік я від них і ось знову
слова що співали вони зовсім су..а живі
той самий в них зміст хоч століття вже геть не те саме
вже інша країна та геть не змінився наш дух
ще й досі живем косо-криво й не ходимо прямо
ще й досі не можемо їсти котлети без мух
яке крім війни іще треба для нас безпросвіття
які нас повинні забрати до себе чорти
щоб врешті ми кинули красти й брехати хотіти
і ніби тварини у людському морі живти
***