сточилась батьківська коса
в руці кісся старинне
а з неба линуть словеса
будь мужиком мій сину
ходи лиш прямо навпростець
але тримай дорогу
люби у полі вітерець
і волю босоногу
коли робити щось почнеш
роби все як потрібно
щоб не було воно тісне
і тільки з виду срібне
приготувавши волосінь
спіймай хитрющу рибу
лякливо не ховайся в тінь
умій признати хибу
не хвастай навіть і собі
заробиш то похвалять
не дуже вір чужій ганьбі
і не топчи опалих
кумекай потім голосуй
не зносься підборіддям
й свого не дуже носа сунь
у баб’яче поріддя
до дна все завжди доїдай
не насипай на потім
не лихослов на коровай
і не живи в болоті
дивись щоб ззаду не зайшли
ори глибоким плугом
не запрягайся у осли
і будь відвертим з другом
як п’єш о сину міру знай
не зламуй кий у лузі
люби дідівський рідний край
не зводь пустих ілюзій
як тяжко буде потерпи
не скигли щохвилини
не бійся лізти на стовпи
та пам’ятай родину
і буде все тобі гаразд
всі чудеса можливі
послухай батьківських порад
і будеш ти щасливий
я чую батьку ось дивись
я ввесь твоєї вдачі
за тебе кожен день моливсь
сточив косу і плачу
***
