Зустріла тебе, моя милая весно,
Як втомлений берег стрічає прибій,
Ти вітром прозорим, легким і безмежним
Несеш в піднебесся вінки моїх мрій.
Одягнеш у шати красиві дерева,
Прокинеться тиша в обіймах лугів,
І світ, що дрімав у тих тінях вебе'ра,
Знов серцем до світла, мов вітер злетів.
Красиві твої нескінченні розливи,
Ти – голос ріки, що звільнився з оков.
В садах твоїх – пта'хи і їх переливи,
Ти – пісня надії і вісник обнов.
Назустріч тобі я іду, моя весно,
Відчути твій подих спішу знов і знов,
У кожній краплині, що в то'бі воскресла,
Спиваю красу твоїх милих обнов.
Ти ніжно приходиш, мов з чарами казка,
Що пахне бузком і теплом вечорів,
Тобі я скажу: «Моя весно, будь ласка,
Живи в моїм серці, мов пісня вітрів».
