Прагну я робити
В світі цім як слід,
Щоб щасливо жити
І щоб добрий слід
Свій на нім лишити,
Щоб всі інші теж
Мали змогу жити
В щасті тім, що меж
Будь-яких не має,
Й шоб жили у нім,
Доки калатає
Серце в них на цім
Світі голубому
Протягом життя;
Щоб вони на ньому
Світлі почуття
І думки тримали
У собі щомить
Та не відпускали
Їх ані на мить,
Ділючися ними
З тими, з ким живуть,
Що життя складними
Стежками ідуть,
Щоб навік минулась
Доленька сумна,
Щоби посміхнулась
Їм усім вона,
Їхнє все нещастя
Обернувши вмить
На безмежне щастя,
Щоби кожну мить
З ним вони лиш жи́ли
До кінця життя
Й добрий слід лишили
Всім на майбуття.
Євген Ковальчук, 14. 04. 2021
