Іди вперед, та не дивись під ноги,
Коли позаду все горить в вогні.
Коли в провалля падають дороги,
І ти летиш у прірву, мов вві сні.
Стиснулось серце і не завмирає,
Вона давно перетворилось в лід.
Спинився час, майбутнього немає,
Таким тепер зробився цілий світ.
... Коли ж почуєш, як сміються діти,
І вирине свідомість з
небуття.
Душа несміло спробує зрадіти,
Відчувши теплу іскорку життя.
Іди вперед, і не дивись під ноги,
Поглянь увись - побачиш небеса!
Забудь на мить печалі і тривоги,
Врятує світ надія і краса.
