*****
Я проллюсь із хмар дощем
І пекучий в серці щем
Весь розмию, щоб його
Протягом життя мого
Не було і сліду в нім,
У моїм житті земнім.
Сонцем визирну я з хмар
І в душі важкий тягар
Сонця жаром, як вогнем,
Випалю я без проблем
Жодних ув один момент
Повністю, дотла, ущент
На усе своє життя
І посію почуття
Світлі, щоби кожну мить
З ними лиш щасливо жить,
Ними ділючись із тим,
З ким шляхом життя одним
Йду я, щоб вони всі теж
В щасті, що не має меж,
Жили все своє життя,
До якого вороття
Вже не буде, як мине,
Бо воно в нас лиш одне,
Як би не хотіли ми
Мати ще, бо ми людьми
Всі родилися на світ.
Тож хай в нас цвітуть, мов квіт,
Протягом всього життя
Світлі думи й почуття!
Євген Ковальчук, 20. 04. 2021