У самоти́ – твоє обличчя,
Але вуста її – німі…
Я знаю: плакати не личить,
А сльози котяться самі́.
У самоти́ – зелені очі
І погляд – саме той, що я
Понад усе забути хочу,
Бо ти вже більше не моя.
У самоти́ – постава горда,
Волосся кольору пітьми –
І я заклав би душу чорту,
Аби не розлучались ми.
Від самоти́ я намагаюсь
Бодай сховатись уві сні…
Та знов, самотній, прокида́юсь,
Бо ти наснилася мені.
Березень 2025 року